Четвертого грудня (за іншими джерелами – 5 грудня) 1878 року, народився український письменник Олександр Олесь.

Двадцять п’ять останніх років свого життя поет жив поза межами України. Помер він у Празі 22 липня 1944 року, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель свого сина Олега Ольжича у концтаборі Заксенгаузен.

Цікаві факти з життя письменника

• Справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Через це поет почав друкувати інтимну лірику (а згодом й інші твори) саме під таким псевдонімом.
• Під час навчання у Харківському ветеринарному університеті самостійно вивчав польську, сербську та болгарську мови. У той же період, на відкритті пам’ятника Котляревському у Полтаві, зустрівся з Панасом Мирним, Лесею Українкою та іншими культурними діячами того часу. Після цієї зустрічі вирішив повністю перейти на українську мову.
• Його перша збірка поезій “З журбою радість обнялась” вийшла у 1907 році за кошти мецената Петра Стебницького. Після закінчення університету Олександр Олесь намагався знайти професію пов’язану з творчою діяльністю – у газетах чи видавництвах. Проте тоді у нього це не вийшло, внаслідок чого поет 10 років працював ветеринаром на Дарницькій скотобійні в Києві.
• Більшість творів писав у кав’ярнях чи дома вранці за чаєм. Писав на клаптиках паперу, часто їх губив, забував.
• У 1919 році, рятуючись від більшовиків, Олександр Олесь з дипломатичним паспортом виїздить до Угорщини, залишаючи у Києві сім’ю. Через 4 роки Червоний хрест допомагає вивезти з УРСР дружину та сина.
• У 1921 році видав збірку “Перезва”, де у саркастичному стилі висміяв українців-емігрантів. Через двозначність висловлювань книгу критикувала інтелігенція.
• Після смерті поета поховали на Ольшанському кладовищі у Празі. 3 січня 2017-го року його перепоховали в Києві на алеї почесних поховань Лук’янівського кладовища.

2